Текст пісні Самый Важный Человечек
Самый важный человечек(текст и музыка - Олеся Атланова)
посвящение маме
"Рельсы, рельсы, шпалы, шпалы,
Едет поезд запоздалый…"
Этим рейсом, уезжала
В тридесятое «туда»
Где, снегурочка не тает,
Где не поймана жар-птица,
Где так много разных таинств,
Там, где мама молода.
Эта детства оконечность,
А потом судьба уздечку
На твои накинет плечи
И начнётся беготня
По проблемам бесконечным,
И потом поймёшь, однажды,
Самый важный человечек -
Это мамочка твоя.
«Из последнего окошка
Вниз просыплется горошком…»
Злополучная окрошка
Из проблем и обиняк.
Вдаль плывёт по речке мячик,
На скамейке брошен зайка,
Нерешённая задачка…
И от мамы нагоняй.
Эта детская беспечность,
Эта вера в «бесконечность»,
Что продлится счастье вечно,
И незыблема семья.
Но в проблемах бесконечных,
Осознается однажды,
Самый важный человечек -
Это мамочка твоя.
Мама, мама, мамочка моя,
Едет поезд, вьётся колея, вьётся колея.
Мама, мама, мамочка моя,
Гложет совесть, что недолюбила я тебя...
Вот, уже на взрослой дочке,
«Дзинь-дзинь точки, дзинь-дзинь точки,
Заграничные чулочки»,
Сапоги на каблучках.
Дочка спит, а я устало
По спине вожу рукою:
«Едет поезд запоздалый,
Рельсы, шпалы… чух-чух-ча...
Станет тесным старый дворик,
Ноги в луже… мамин окрик,
И метлою машет дворник,
Только поезд … чух-чух-ча.
Вот такая жизни повесть,
Едет поезд, едет поезд,
И наращивает скорость,
И колёсики стучат…
Мама, мама, мамочка моя,
Едет поезд, вьётся колея, вьётся колея.
Мама, мама, мамочка моя,
Гложет совесть, что недолюбила я тебя...
***
Найважливіший чоловічок(текст і музика - Олеся Атланова)
посвята мамі
"рейки, Рейки, шпали, шпали,
Їде поїзд запізнілий..."
Цим рейсом, виїжджала
У тридесяте «туди»
Де, снігуронька не тане,
Де не спіймана жар-птиця,
Де так багато різних обрядів,
Там, де мама молода.
Ця дитинства край,
А потім доля вуздечку
На твої накине плечі
І почнеться біганина
З проблем нескінченним,
І потім зрозумієш, одного разу,
Найважливіший чоловічок -
Це матуся твоя.
«З останнього віконця
Вниз просиплеться горошком...»
Нещаслива окрошка
З проблем і обиняк.
Вдаль пливе по річці м'ячик,
На лавці кинутий зайчик,
Невирішена задача...
І від мами прочухана.
Ця дитяча безтурботність,
Ця віра в «нескінченність»,
Що щастя триватиме вічно,
І непорушна сім'я.
Але в проблемах нескінченних,
Усвідомлюється одного разу,
Найважливіший чоловічок -
Це матуся твоя.
Мамо, мамо, мамочко моя,
Їде поїзд, в'ється колія, в'ється колія.
Мамо, мамо, мамочко моя,
Гризе совість, що недолюбила я тебе...
Ось, вже на дорослій доньці,
«Дзінь-дзінь точки, дзінь-дзінь точки,
Закордонні панчішки»,
Чоботи на підборах.
Дочка спить, а я втомлено
По спині вожу рукою:
«Їде поїзд запізнілий,
Рейки, шпали... чух-чух-ча...
Стане тісним старий дворик,
Ноги в калюжі... мамин крик,
І метлою махає двірник,
Тільки поїзд ... чух-чух-ча.
Ось така житті повість,
Їде поїзд їде поїзд,
І нарощує швидкість,
І коліщатка стукають...
Мамо, мамо, мамочко моя,
Їде поїзд, в'ється колія, в'ється колія.
Мамо, мамо, мамочко моя,
Гризе совість, що недолюбила я тебе...